29 квітня 2015 р.
Вшанування пам’яті Вікентія
та Олександра Беретті
В історії архітектури Києва Вікентій та Олександр Беретті займають визначне місце. За їхніми архітектурним проектам було споруджено ряд монументальних будівель, завдяки котрим наше місто перетворилося на європейську столицю.
Кияни та гості міста із захопленням оглядають будівлі гуманітарного корпусу Національного університету імені Тараса Шевченка, Ботанічного саду, Астрономічної обсерваторії, Володимирського собору та ін. На честь Вікентія Беретті названа вулиця на Троєщині. Та ніхто й не здогадується, що видатні архітектори поховані на Байковому кладовищі та їх могили довгий час знаходилися, на жаль, у занедбаному стані.
Та, на щастя, є небайдужі люди.
Засновник нашої гімназії Валентина Петрівна Дашковська вирішила знайти на Байковому кладовищі місце поховання людини, на честь якої названо вулицю, де знаходиться гімназія. Пані Валентина ще в 2004 році віднайшла могилу не лише Вікентія Беретті, а і його сина Олександра, та внука Ніколая, які поховані поруч. З того часу Валентина Петрівна доглядає за могилами і залучає до цієї благородної справи вихованців гімназії.
Перша поїздка гімназистів на Байкове кладовище, де поховані батько та син Беретті, відбулась 4 листопада 2004 року. Відтоді догляд за могилами видатних архітекторів став уже гімназійною традицією.
Цього року, крім відвідання Байкового кладовища, учні ще й мали змогу ознайомитися з шедеврами видатних архітекторів. 29 квітня 2015 року наш шановний пан Михайло Івусь провів екскурсію Києвом шляхами архітектурної спадщини Вікентія та Олександра Беретті.
Гімназисти побували біля Головного (червоного) корпусу Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка, який раніше носив ім’я Святого Володимира, Інституту шляхетних дівчат (нині – Міжнародний центр культури і мистецтв, колишній Жовтневий палац культури на вул. Інститутській), пансіонату Лєвашової ( тепер Президія АН України ), а також завітали у Володимирський собор.
Ось так власним прикладом Валентина Петрівна залучає своїх гімназистів до вивчення історії рідного краю та навчає бути небайдужими до чужих людей. Адже чим більше ми зробимо добра один одному, тим щасливішою і багатшою буде наша країна.
Дивитись статтю "Відвідування могили Вікентія Беретті" (23 квітня 2014 року).
