|
Украина
Родная Украина - вся моя земля,
Покрыты полотном зеленым,
Красивые поля,
Прекрасные озера с прозрачной глубиной,
Порадуют меня,
Ведь Украина - вся моя земля.
Руденко Гордій
3 клас, 2014 р.
***
Народився я в Україні,
В рідній милій Батьківщині.
Тут поля широкі й гори
І річки течуть прозорі.
Українці добрі й щирі
Співаки й вояки вмілі.
Борщ, сметана, хліб і сало -
Українців люба страва.
Максименко Іван
3 клас, 2014 р.
Україна
Україно моя рідна,
Ти як матінка моя.
Я тебе кохаю сильно,
Ти завжди моя сім'я.
Соловейко та й щебече.
Цвіт калини зацвіта.
Ну, а мати, рідна мати,
Мене завжди вигляда.
Україно моя рідна,
Ти як матінка моя.
Пісні твої, Україно,
Соловейко вилива.
Сонце гріє, як матуся,
Зігріває все теплом,
І цвіте, цвіте калина,
в мене вдома за вікном.
Осадчук Настя
Яка красива зима,
Немов сяйво гарна вона.
А сніжинки як зірки
Устеляють всі гілки.
А коли Різдвяні свята,
То люблю я погуляти.
Ось така вона зима!
Таємнича й чарівна!
Боримський Микита
Зайчик
Хатинка маленька у лісі одненька
Зайчик вухатий живе у тій хаті.
Навідались в гості дві білки рижохвості.
Зайчик вухатий вибіг із хати,
Взяв лопату моркву копати, гостей частувати.
Було смачно їм тоді!
А чи правда то, чи ні, ви дізнаєтесь самі,
як до зайчика підете і хатинку ту знайдете.
Бо я в зайчика була,
З медом чай в нього пила.
Муравйова Анна
Безкінечні казочки
***
Бджілка летіла
на квіточку сіла.
Нектар назбирала
та ще політала,
Літала сідала
нектар весь збирала
***
Хом’ячок з довгим волоссям
біг до магазину
та купив собі машину.
***
В лісі дуб стоїть високий,
в ньому є дупло широке.
У дуплі білочка сидить,
дивні речі бурмотить.
Рябухіна Уляна
Идет урок
Сижу, смотрю я за окно,
И ничего я там не вижу,
Кроме пустоты, грозы, дождя.
Но ты меня не слышишь,
Как в упор не видишь,
Но лишь одного люблю тебя.
Я тебя не понимаю,
Ты такой же, как и все.
Не поймешь ты слез девичьих…
Я люблю тебя, прости
За верный дух моей любви!
Ткаченко Алла и
Папина Анна
Славетне і тяжке минуле…
Основа воно майбуття.
Для тиx, хто про тебе забули.
Дороги нема у життя.
Немає «сьогодні» без «вчора»,
І «завтра» без «вчора» не буде.
Минуле — це наша опора.
Про це пам'ятатимуть люди.
Цінуймо надбання народу
І паростка жита малі,
Яскраву, барвисту природу
На нашій родючій землі.
Нехай розквітають каштани
Над сивим прадавнім Дніпром.
Й колосся пшениці духмяне
Наповнює світ наш добром.
Я вірю в майбутнє країни.
Яка, наче сад, розквіта,
З тобою ми всі, Україно!
Ти вільна, моя Батьківщино!
До щастя відкритий нам шлях.
Ми діти твої, Україно!
Майбутнє у наших руках!
Філіппенкова Альона
На світанку гаснуть зорі,
Ночі сходить тінь,
За вікном бурхливе море
Сонячних надій.
Знову день почне своє життя,
Знов людина вірить в майбуття.
Я люблю тебе, світанковий край:
Де життя цвіте зелений гай,
Де летять птахи у далеку путь,
Де живуть барвисті мрії та пісні живуть.
Вічна пісне – Україно моя.
Благословенне не згасне ім’я.
В щирій любові своїх синів
Ти відродилась з віків.
Філіппенкова Альона
Поетичні рядки гімназистів.
Японська поезія: хоку, танка.
Навколо тиша,
Тільки чути птаха:
Співає пісню.
А серце в дівчини
Любов'ю колихає.
Мельник Тома
Птахи маленькі
Серед синього неба,
А на землі вони
Такі великі і сумні.
Тому літають в небі.
Пономаренко Настя
Весна прийшла.
Кошенят багатенько -
Коти всі радіють.
Ніколаєв Ростик
Меч держу в руке,
Щит покрепче сжимаю,
Но дом мой сожжен.
Черепа близких вокруг.
Зачем ушел на войну?
Кокотюха Дмитро
Вербочка плаче,
Травичка п’є сльози –
Так солодко їй.
Мельник Тома
Річенька блищить.
І сонечко десь сяє –
День настає.
Мельник Тома
Цветок любви — цветок.
так нежен, безупречен.
И яркие цвета нам освещают душу,
когда нам грустно и когда мы
одиноки.
Моисеенко Вика
Весна, весна, весняночка –
гарна з тебе „дамочка”.
Квіти і бруньки ти розпускаєш,
Сонячним промінням будиш
ти природу після довгого сну.
Савченко Вікторія
Осінь завжди чарує
Кольором незбагненним,
Ніжністю нас дивує,
Листям своїм вогненним!
Савченко Вікторія
Осінь – така чудова пора року...
Вона цариця мило ока,
Намагається щось приємне розказати,
Але про що, ми всі не можем здогадатись.
То про навчання велике і мудре розповідає...
І, може, виростуть із нас гарні люди,
Які навчатимуть першокласників читати по складах
Після довгого і теплого літа
Прийде ця навчальна пора...
Забудська Кристина
Осень в мою душу вошла,
Слёзы тоски капают внутрь.
Почему же ты от меня ушла.
Ничто уже не выходит наружу.
Буду ангелом падшим,
Не видевшим мечты,
Ангелом летящим
Во власти темноты.
Крылья горят,
Огонь пылает.
Я падаю вниз
Ho никто не узнает.
Я стал один.
Ты — мои ноги —
Не могу без тебя идти;
Я любил тебя,
Не надо мне боли,
Я и так погибаю ...
Дай мне уйти.
Я падаю на землю,
Бьюсь руками,
Уже не вижу глазами
Но я всё знаю.
"Ничего не вернуть" -
Кричу себе опять.
Остается только ждать.
Вот уже свет перед моими глазами,
Нет, это не смерть –
Надежда гладит меня своими руками.
Ее подруга вера помогает мне встать
Я знаю, любовь не заставит меня долго ждать!
Предеин Андрей |
Україна
Україна – рідне слово!
Гріє серце колискове,
Що співає мені мати…
Чи не гріх це забувати?
Синє небо, жовте жито –
Майорить наш стяг!
Українцем треба бути цілковито –
Це один до волі шлях!
Кульгейко Софія
3 клас, 2014 р.
Мова у кожного народу різна,
Однак найкраща — українська.
Вже в Австралії її знають,
Аборигени її поважають.
Свєтіков Микола
Мусимо вчити її ми старанно,
Опис і роздум писати охайно.
Велич і шану їй надавати,
А на перервах нею розмовляти.
Питателев Ілля
Мелодійна, красива, співуча та мова –
одна лиш на світі для патріота.
Величність її не має межі,
А хочеш почути її – просто скажи…
Мєдвєдева Тетяна
Мова прекрасна, мова розкішна!
О, мова вкраїнська!
Водограй ніжності й дивовижності,
А ще й вдячна у серці моїм.
Власюк Ігор
Мама
Мамо, матінко, матусю, люба моя ненько!
Ти співала колисанку, коли я була маленька.
Hа душі у тебе був завжди неспокій,
Ти ночей недосипала — хвилювалась.
Турбувалась так про мене!
Досить, матінко, спочинь — підросла я трохи,
Тож ти трішечки спочинь й відклади неспокій.
З 8 Березня, матусю, ти моя рідненька!
Я тебе поздоровляю, щастя, радості бажаю.
Бо така ни світі ти лише одна —
і сувора, і струнка, добра, мила, справедлива.
Дякую тобі за все, матінко моя рідненька!
Спіріна Даша
... Я скажу вам ще і шосту
В нас є кіт
На ім'я Піт.
Збудував він цілий пліт!
Казка все кінчається,
Бо наш кіт навчається.
Березкіна Анастасія
Для мами я зробив букет,
Приніс його у дім
Для неї буде це секрет
Від черця, від душі.
Гузько Михайло
Люблю школу
Свою школу я люблю
І уроки всі роблю:
Українську і англійську,
Музику і малювання,
Математику й читання.
Цимбал Олексій
Кулемет і гармата у військовомму танку.
Пильнують у ньому танкісти хоробрі,
Щоб люди щасливі були на світанку.
В країні, де радість і усмішки добрі!
Дзюбановський Глєб
Я вірю у світле майбутнє України
Коли читаєш історичні твори,
Коли історії гортаєш сторінки,
То чуєш біль людський і людське горе,
Щo лине й до тепер через віки.
І чітко бачиш ти перед собою,
Як гнобили народ наш і знущались
Hад мовою, над гідністю людською,
Як мову кров’ю змити намагались.
І наш народ навчався все терпіти.
Терпіти і зневагу, і неволю.
І зносити ганьбу навчались діти,
Хоч тишком проклинали свою долю.
Але любов до волі не згасала,
Вона жила в серцях людей завжди.
Вона, неначе зірка, осявала
Тернистий шлях да вічної мети.
І ця любюв в піснях відображала,
В віршах Шевченка, в думах кобзаря:
«Терпець урвався, лишь свята настала,
Хай запалає звільнення зоря!»
З тих пір минуло часу вже багато,
Багато наш народ побачив змін,
І в душах ми повинні зберігати
Свободи та натхнення вічний дзвін...
Філіппенкова Альона
Посвящается любимому герою-императору Александру Македонскому
Дрогнет Запад,
Дрогнем Восток,
Север грозиться
Юг падет!
Смерть идет!
Ее зa собой император ведет
Собрал он армаду,
С целью одной,
Разрушить блокаду,
Сравнять все с землей!
Смелый народ
Меч возьмет
Драться не может
Подмоги он ждет.
Герои они,
Хоть ясно, что это их доли,
Они не жильцы,
Но важна им воля.
Орда идет.
Она не ждет.
И ярость врага,
Защите сложна.
Конечно, жизнь важна,
Все же она одна.
Если стать героем.
Помнить будут всегда!
Дембік Микола,
Лильов Всеволод
О любви
Когда щемит в душе тоска,
Не огорчайся, Подними глаза,
Там в небе ты увидишь облака,
Которые плывут куда-то вдаль.
Не замечая лишь печаль,
Ты вдруг реально сознаешь,
Что любви сильнее в жизни
Больше ты не встретишь…
Так больно знать,
Что этих нежных, карих глаз
Больше никогда ты нe увидишь ...
Теперь хочу я вас спросить:
Разве можно всю душу в одном
стихе открыть?
Папина Анна
Світає. Теплий ранок
Проміння розсипа.
І соловейко в гаї
Всіх піснею віта.
Удень земля нагрілась.
Напилися тепла,
А в полі розквітає
Волошка голуба,
І дітлахи раділи
Такій земній красі.
І їх пісні веселі
Лунають звідусіль
Смерка і холодніє,
А сонце спати лягло.
І вітер вільний віє
І стукає в вікно.
Теплая осень бывает слегка,
Травка желтеет, краснеет листва.
Птицы улетают, приходит к нам грусть.
И небо сереет. Я вновь удивлюсь.
Осень красивой бывает, как солнечный луч,
Холодной бывает, как мамина грусть.
А дни все идут холодней, холодней
И ночи идут все длинней и длинней.
Осадчук Настя
Спускается осень
на сонную землю.
Листва облетает,
клубится туман.
И я понимаю, что я не забуду
Прощальный твой взгляд
и жестокий обман...
Папина Анна
Скоро зима
Скоро зима.
Она холодна,
Серце мое замирает.
Лета, тепла оно желает.
Солнце не греет уже.
Холодно мне на душе. Скоро снежок упадет,
Любовь во всём мире замрёт.
Зимой не увидимся мы,
Зимой будем ждать прихода весны
Ну, а пока надо ждать и терпеть
Все свои чувства надо сберечь.
Ты далека от меня
Но всё равно я твоя!
'Знаю, мы встретимся, пусть и не скоро,
Как бы не было ожидания долго.
Кондрашова Марина
Дуб
У дубі тиша незрівнянна,
А ще там білочка живе.
Там дятел часто прилітає,
Збирає мушок для дітей.
Бува лисиця хитра бігла.
Бува їжак там пробіжить,
Буває вовчик дуже сірий.
Подивиться й промовчить.
Цей дуб, як казка, неповторний.
Як пташки в небі вільний літ,
І золотиться, й яскравиться
Промінням сонячним, як сніг.
У дубі тиша незрівнянна...
Осадчук Настя |
