Досвід упровадження
інклюзивного навчання
в приватній Лінгвістичній гімназії
Деснянського району м. Києва
(доповідь директора приватної Лінгвістичної гімназії
Дашковської В.П. на І Міжнародному освітянському
форумі, 14 грудня 2010 рік)
Інклюзивна освіта - це система освітніх послуг, що забезпечує права дітей, які мають вади фізичного розвитку, на здобуття загальної середньої освіти на рівних умовах з іншими дітьми.
Інклюзивна форма навчання давно вже стала нормою в усіх цивілізованих країнах світу. Напрямок інклюзивної освіти виник у сімдесяті роки минулого століття в Західній Європі, а досяг свого найбільшого розвитку в дев’яності. Для нашого суспільства – це нова тема.
В Україні інклюзивну освіту впроваджено з 2007 року. У жовтні 2010 року вийшов Наказ МОН України за № 912 «Про затвердження Концепцій розвитку інклюзивного навчання». У Концепції вказані мета, завдання, принципи інклюзивного навчання, шляхи впровадження, викладені правові аспекти, фінансове забезпечення та очікувані результати.
Наша гімназія йде в авангарді тих починань, які розвиваються в нашій країні. А хто ж, як не ми, недержавні авторські школи, будемо першими втілювати в життя новітні освітні технології навчання, створювати таку психологічну атмосферу та домашній затишок, щоб кожному хотілося тут навчатися?
Інклюзивне навчання в приватній Лінгвістичній гімназії впроваджено сім років тому, з 2005 року.
У гімназії застосовуються особистісно орієнтовані методи навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності всіх учнів, зокрема інвалідів.
Особливістю нашого закладу є невеликі класи (від 8 до 20-ти учнів), у кожному з яких навчаються діти з вадами фізичного розвитку. Учні класу поділяються на підгрупи при вивченні іноземних мов, української мови, математики, інформатики. Тому є можливість педагогам-предметникам приділяти достатньо уваги всім учням, особливо дітям-інвалідам. У класах передбачена посада педагога-вихователя, який допомагає неповноспроможним дітям в організації роботи на уроках, на перервах, у позаурочний час.
Діти з обмеженими фізичними можливостями не відриваються від учнівського колективу, беруть активну участь у житті гімназії, на рівні з іншими опановують навчальну програму. До речі, вони є переможцями районних та міських олімпіад з навчальних предметів, переможцями конкурсів науково-дослідницьких робіт МАН. Так учень 10-го класу Сіденко Олексій (діагноз:ДЦП) щороку посідає призові місця в районних та міських олімпіадах з української мови, історії, англійської мови, зарубіжної літератури (І – ІІІ місця). А цього року Олексій виборов І місце на міській олімпіаді з англійської мови серед учнів 10-х класів п’ятсот сорока київських шкіл, також став призером Київського міського етапу Всеукраїнської олімпіади з веб-дизайну, здобувши ІІІ місце. А учень 6 класу Коваленко Данило (діагноз: ДЦП) посів І місце у районному етапі Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика та І місце у міській олімпіаді з веб-дизайну серед учнів 6-тих класів. Учениці 11 класу Мотуз Марія (діагноз: ДЦП) та Кисіль Катерина (діагноз:ДЦП) закінчують гімназію на відмінно і є претендентами на золоту медаль. Учень 4-го класу Чернов Владислав (діагноз: ДЦП) вчиться також на відмінно.
Традиційно за результатами рейтингу оцінювання діяльності учнів, що включає в себе якість навчання дитини, участь в олімпіадах та конкурсах, у різноманітних позакласних заходах, адміністрація нашої гімназії в кінці кожного навчального року кращим учням виплачує стипендії та заохочувальні премії. Вражає те, що найбільшу премію вже кілька років поспіль отримує учень-інвалід.
Серед дітей з обмеженими можливостями є досить талановиті діти. Вони пишуть вірші, пісні, музику тощо. Так учениця 9-го класу Нараєвська Ірина дуже гарно вишиває.
Як показує життя, якщо природа дитину у чомусь обділила, то вона обов’язково її винагородить чимось іншим. У багатьох видатних людей були психічні та фізичні вади, але вони створювали геніальну музику, були видатними письменниками, всесвітньовідомими художниками, великими полководцями.
З досвіду роботи нашої гімназії можемо сказати, що гімназисти толерантно сприймають дітей з особливими потребами і ставляться до них як до рівних. Навчаючись разом із дітьми-інвалідами, інші діти стають більш милосердними, терпимішими, вони готові прийти на допомогу однокласникам-інвалідам у повсякденному житті. А діти з вадами фізичного розвитку мають можливість інтегруватися та адаптуватися до повноцінного життя в соціумі.
Тож не потрібно відгороджуватися від таких людей, бо втратить суспільство, держава, людство.