Андріївські вечорниці

13 грудня 2018 р.

Андріївські вечорниці

       13 грудня українці відзначають день Андрія Первозванного, першого з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. З усіх свят зимового календарно-обрядового циклу день Андрія Первозванного є одним з найцікавіших і найзагадковіших. За народним звичаєм у ніч з 12 на 13 грудня молодь збиралася в одній хаті на Андріївські вечорниці і влаштовувала веселі дійства з ворожіннями, забавами та веселощами.

     

     

        13 грудня 2018 року наша гімназійна родина, шануючи українські звичаї та обряди, занурилася в атмосферу Андріївських вечорниць. Вступним словом розпочала дійство вчитель історії та українознавства Кандиба Людмила Іванівна.  Педагог розповіла гімназистам про народні традиції проведення вечорниць, обряди ворожіння, веселі ігри та розваги. Неодмінним атрибутом Андріївських вечорниць була запашна калита – корж з прісного тіста круглої форми, що символізував сонце. Також на вечорницях дівчата зазвичай готували вареники з різноманітними начинками й частували хлопців. Дійство продовжили учні 10-го класу, виконавши українську народну пісню «А мій милий вареничків хоче».

    

Найочікуванішою традиційною розвагою стало кусання сонцесяйної калити. Охороняв калиту пан Калитинський (Скопич Владислав), який намагався не дати пану Коцюбинському (Щеглову Владу) її вкусити. Хлопці відтворили діалог, який традиційно ці два герої вели між собою:

Добрий вечір, пане Калитинський!
— Здоров будь, пане Коцюбинський!
— Чого пожалував?
— Калиту кусати.
— А я буду сажею писати!
— А я вкушу!
— А я впишу!
— Ой чи впишеш, чи ні,я на білому коні і калита мені!

     

Всі охочі мали змогу спробувати свої сили й відкусити шматочок калити. Того, кому не вдалося цього зробити, обмазували сажею.

     

Ось так весело й цікаво наша гімназійна родина культивує традиції рідного народу!

Розкриваючи скарбницю народних звичаїв та обрядів,захоплюємося невичерпним джерелом яскравої неповторності українців, нашою унікальною культурою й високою духовністю!